Автор: ЛУЦЕНКО Інна науковий співробітник лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України
Дедалі частіше до загальноосвітніх навчальних закладів приходять діти з особливими освітніми потребами, і питання їх супроводу — на перетині функцій багатьох спеціалістів, кожен із яких діє в межах своєї компетенції. Беззаперечно, активним і незамінним учасником цього процесу є практичний психолог Коли до загальноосвітнього навчального закладу приходить дитина з особливими освітніми потребами, перед практичним психологом постає завдання створити сприятливий психологічний мікроклімат, подбати про найоптимальніші умови навчання як для цієї дитини, так і для дітей, з якими вона навчатиметься в одному класі. Освітні послуги дітям з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах надають у класах з інклюзивним навчанням. При цьому застосовують особистісно орієнтовані методи навчання, враховуючи індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Інклюзивне навчання — це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їхнього навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей Під час психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами практичний психолог у співпраці з керівником психологічної служби району (міста) має реалізувати низку завдань, як-от: (дивись за посиланням нижче)
Психологічний супровід передбачає не лише роботу з дитиною та створення для неї відповідних умов навчання через розроблення індивідуальних планів і програм розвитку, а й взаємодію з батьками, іншими школярами та педагогами. Тож важливо допомогти дитині з особливими освітніми потребами налагодити взаємодію з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Тобто роль практичного психолога — своєрідне посередництво в побудові суб’єкт-суб’єктних стосунків.
Психологічна підтримка педагогів
Найголовніша умова для успішної реалізації інклюзивного навчання — позитивне ставлення педагогічних працівників до інклюзивної освіти в цілому як до закономірного та прогресивного етапу розвитку системи освіти. Адже від їхнього бажання працювати з дітьми з особливими освітніми потребами та розуміння важливості впровадження інклюзивного навчання залежить якість освітнього процесу. Отож практичний психолог має передусім: провести навчання педагогічних працівників — семінари, семінари-практикуми, тренінги тощо, спрямовані на формування сприятливого середовища, де цінують відмінності кожного учасника навчально-виховного процесу вивчити індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини та скласти відповідні рекомендації для вчителів. В інклюзивному середовищі практичний психолог формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу — школярів, батьків, педагогів, представників адміністрації — до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Для цього, зокрема, проводить тренінгові заняття, спрямовані на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, уникнення стереотипів, стигматизації. Заняття важливо розпочинати саме з педагогами, оскільки очікувану поведінку моделює своїм ставленням учитель. Педагогів також необхідно налаштовувати на те, що в педагогічній практиці для характеристики особливостей дітей з особливими освітніми потребами варто уникати медичної термінології. Заняття зі школярами спрямовують на формування толерантного ставлення: вміння бачити й цінувати відмінності, слухати та враховувати різні погляди, висловлювати незгоду, поважаючи думку інших, тощо. Завдання супроводу дитини з особливими освітніми потребами За інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі практичний психолог бере, зокрема, участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами (ІПР).
Серед завдань психологічного супроводу варто виокремити такі, як: актуалізувати особистісний потенціал розвитку дитини з особливими освітніми потребами формувати позитивні міжособистісні стосунки дитини з ровесниками у процесі внутрішньошкільної інтеграції консультувати батьків щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації дитини. Щоб взаємодія педагогічного колективу відбувалася цілісно, варто зважати на такі обов’язкові компоненти психолого-педагогічного супроводу, як: систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу дитини (тобто, з одного боку, вимог до дитини, а з іншого — особливостей її розвитку) та динаміки психічного розвитку в процесі навчання забезпечення соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини та її успішного навчання створення спеціальних умов для надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами. Особливим завданням практичного психолога щодо організації психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами є участь у розробленні ІПР. Педагогічні працівники навчального закладу розробляють її спільно. При цьому практичний психолог бере безпосередню участь у: визначенні рівня сформованості знань, умінь і навичок дитини з особливими освітніми потребами. Це здійснюють з метою — – поінформувати дитину про її індивідуальні досягнення – сформувати позитивну мотивацію дитини до навчання – визначити ефективність педагогічної діяльності вчителів наданні спеціальних та додаткових освітніх послуг, тобто у розробленні та реалізації корекційно-розвивальної роботи з конкретною дитиною адаптації та (або) модифікації навчальних програм, методів, матеріалів, обладнання тощо з урахуванням сенсорних та інших потреб дитини оцінюванні динаміки розвитку дитини, що є невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної навчальної програми для дитини з особливими освітніми потребами — збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень контрольні листки, результати тестів тощо).
Зауважте! Адаптація змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання, а модифікація трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання ІПР розробляють на один рік. Двічі на рік (а за потреби й частіше) її варто переглядати з метою корегування. Зокрема, ІПР слід переглядати у таких випадках: у дитини виникають труднощі в засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу є необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань. До розроблення ІПР варто залучити й батьків дитини, аби вони були поінформовані про потенційні можливості дитини, а також щоб запобігти суперечливим запитанням в процесі навчання дитини.
Мультидисциплінарний підхід у реалізації інклюзивного навчання
Питання психологічного, педагогічного і соціального супроводу дітей не можуть належати до сфери професійної діяльності лише одного педагога. Взаємодія працівників навчального закладу, залучених до роботи з дитиною з особливими освітніми потребами, відбувається у різних формах, зокрема: ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю перебігу захворювання, співбесіди з представником психолого-медико-педагогічної консультації бесіди з дитиною та її батьками для визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо) оцінювання освітнього середовища, визначення його відповідності потребам і можливостям дитини вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини психолого-педагогічні консиліуми з питань розроблення ІПР зустрічі з батьками та учнями класу (школи), педагогами щодо формування їхньої психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами корекційна робота задля розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості моніторинг рівня адаптованості та інтегрованості учня, адаптації відповідних індивідуальних програм, планів. Керівник навчального закладу має запобігати делегуванню працівникам психологічної служби функцій і завдань, які належать до компетенції інших спеціалістів. Організовуючи інклюзивне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, доцільно: сприймати дитину з особливими освітніми потребами як активну, свідому особистість помічати навіть незначні досягнення дитини сприяти розвитку міжособистісних дружніх стосунків між дітьми заохочувати всіх членів педагогічного колективу відповідально ставитися до інклюзивного навчання в навчальному закладі.
