пятница, 30 декабря 2016 г.

Психологу: Коли дитина відмовляється говорити

Принцы и принцессы Несмияны. Когда ребенок не идет на контакт – немного об элективном мутизме.


Ох, как же я переживала – привели ребенка на консультацию, а он стоит-молчит, прячется за маму. Уже и так и этак, и мыльные пузыри и танцы с бубнами, а он молчит. Чувствуешь себя клоуном-неудачником и бесталанным психологом в одном лице.

ПСИХОЛОГУ: особливсості діагностики аутизму

Диагностика аутизма. Как определить, что у ребенка страдает коммуникативная сфера.

От автора: Самым основным, ядерным нарушением при аутистическом типе дизонтогенеза (отклоняющегося развития) является нарушение коммуникации. Именно поэтому, когда ребенок «просто плохо разговаривает» очень важно исключить данный тип нарушений.
Дверь кабинета открывается, и маленький человек входит в помещение. У него модная прическа, ямочки на щеках и дивные голубые глаза, с длиннющими ресницами. 
Я улыбаюсь ему и говорю: «Привет! Давай знакомиться. Как тебя зовут?». Но малыш, не обращая на меня ни малейшего внимания, проходит мимо, и уверенно идет к шкафчику с игрушками.  У меня возникает стойкое ощущение, что я для него – как мебель, как часть интерьера, не более. 

вторник, 22 ноября 2016 г.

Організація психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання


Автор: ЛУЦЕНКО Інна науковий співробітник лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України



Дедалі частіше до загальноосвітніх навчальних закладів приходять діти з особливими освітніми потребами, і питання їх супроводу — на перетині функцій багатьох спеціалістів, кожен із яких діє в межах своєї компетенції. Беззаперечно, активним і незамінним учасником цього процесу є практичний психолог Коли до загальноосвітнього навчального закладу приходить дитина з особливими освітніми потребами, перед практичним психологом постає завдання створити сприятливий психологічний мікроклімат, подбати про найоптимальніші умови навчання як для цієї дитини, так і для дітей, з якими вона навчатиметься в одному класі. Освітні послуги дітям з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах надають у класах з інклюзивним навчанням. При цьому застосовують особистісно орієнтовані методи навчання, враховуючи індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Інклюзивне навчання — це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їхнього навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей Під час психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами практичний психолог у співпраці з керівником психологічної служби району (міста) має реалізувати низку завдань, як-от: (дивись за посиланням нижче)

Психологічний супровід передбачає не лише роботу з дитиною та створення для неї відповідних умов навчання через розроблення індивідуальних планів і програм розвитку, а й взаємодію з батьками, іншими школярами та педагогами. Тож важливо допомогти дитині з особливими освітніми потребами налагодити взаємодію з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Тобто роль практичного психолога — своєрідне посередництво в побудові суб’єкт-суб’єктних стосунків.

Психологічна підтримка педагогів 

Найголовніша умова для успішної реалізації інклюзивного навчання — позитивне ставлення педагогічних працівників до інклюзивної освіти в цілому як до закономірного та прогресивного етапу розвитку системи освіти. Адже від їхнього бажання працювати з дітьми з особливими освітніми потребами та розуміння важливості впровадження інклюзивного навчання залежить якість освітнього процесу. Отож практичний психолог має передусім: провести навчання педагогічних працівників — семінари, семінари-практикуми, тренінги тощо, спрямовані на формування сприятливого середовища, де цінують відмінності кожного учасника навчально-виховного процесу вивчити індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини та скласти відповідні рекомендації для вчителів. В інклюзивному середовищі практичний психолог формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу — школярів, батьків, педагогів, представників адміністрації — до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Для цього, зокрема, проводить тренінгові заняття, спрямовані на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, уникнення стереотипів, стигматизації. Заняття важливо розпочинати саме з педагогами, оскільки очікувану поведінку моделює своїм ставленням учитель. Педагогів також необхідно налаштовувати на те, що в педагогічній практиці для характеристики особливостей дітей з особливими освітніми потребами варто уникати медичної термінології. Заняття зі школярами спрямовують на формування толерантного ставлення: вміння бачити й цінувати відмінності, слухати та враховувати різні погляди, висловлювати незгоду, поважаючи думку інших, тощо. Завдання супроводу дитини з особливими освітніми потребами За інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі практичний психолог бере, зокрема, участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами (ІПР). 

Серед завдань психологічного супроводу варто виокремити такі, як: актуалізувати особистісний потенціал розвитку дитини з особливими освітніми потребами формувати позитивні міжособистісні стосунки дитини з ровесниками у процесі внутрішньошкільної інтеграції консультувати батьків щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації дитини. Щоб взаємодія педагогічного колективу відбувалася цілісно, варто зважати на такі обов’язкові компоненти психолого-педагогічного супроводу, як: систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу дитини (тобто, з одного боку, вимог до дитини, а з іншого — особливостей її розвитку) та динаміки психічного розвитку в процесі навчання забезпечення соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини та її успішного навчання створення спеціальних умов для надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами. Особливим завданням практичного психолога щодо організації психологічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами є участь у розробленні ІПР. Педагогічні працівники навчального закладу розробляють її спільно. При цьому практичний психолог бере безпосередню участь у: визначенні рівня сформованості знань, умінь і навичок дитини з особливими освітніми потребами. Це здійснюють з метою — – поінформувати дитину про її індивідуальні досягнення – сформувати позитивну мотивацію дитини до навчання – визначити ефективність педагогічної діяльності вчителів наданні спеціальних та додаткових освітніх послуг, тобто у розробленні та реалізації корекційно-розвивальної роботи з конкретною дитиною адаптації та (або) модифікації навчальних програм, методів, матеріалів, обладнання тощо з урахуванням сенсорних та інших потреб дитини оцінюванні динаміки розвитку дитини, що є невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної навчальної програми для дитини з особливими освітніми потребами — збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень контрольні листки, результати тестів тощо). 

Зауважте! Адаптація змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання, а модифікація трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання ІПР розробляють на один рік. Двічі на рік (а за потреби й частіше) її варто переглядати з метою корегування. Зокрема, ІПР слід переглядати у таких випадках: у дитини виникають труднощі в засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу є необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань. До розроблення ІПР варто залучити й батьків дитини, аби вони були поінформовані про потенційні можливості дитини, а також щоб запобігти суперечливим запитанням в процесі навчання дитини. 

Мультидисциплінарний підхід у реалізації інклюзивного навчання


 Питання психологічного, педагогічного і соціального супроводу дітей не можуть належати до сфери професійної діяльності лише одного педагога. Взаємодія працівників навчального закладу, залучених до роботи з дитиною з особливими освітніми потребами, відбувається у різних формах, зокрема: ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю перебігу захворювання, співбесіди з представником психолого-медико-педагогічної консультації бесіди з дитиною та її батьками для визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо) оцінювання освітнього середовища, визначення його відповідності потребам і можливостям дитини вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини психолого-педагогічні консиліуми з питань розроблення ІПР зустрічі з батьками та учнями класу (школи), педагогами щодо формування їхньої психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами корекційна робота задля розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості моніторинг рівня адаптованості та інтегрованості учня, адаптації відповідних індивідуальних програм, планів. Керівник навчального закладу має запобігати делегуванню працівникам психологічної служби функцій і завдань, які належать до компетенції інших спеціалістів. Організовуючи інклюзивне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, доцільно: сприймати дитину з особливими освітніми потребами як активну, свідому особистість помічати навіть незначні досягнення дитини сприяти розвитку міжособистісних дружніх стосунків між дітьми заохочувати всіх членів педагогічного колективу відповідально ставитися до інклюзивного навчання в навчальному закладі.

Взято тут http://www.pedrada.com.ua/ 


понедельник, 21 ноября 2016 г.

пятница, 11 ноября 2016 г.

Психологу: корекційно-розвиткові програми МОН



Програми з грифом МОН України



  1. Програми з корекційно-розвиткових занять для дітей сліпих та зі зниженим зором

  2. Програми з корекційно-розвиткових занять для дітей глухих та зі зниженим слухом

  3. Програми з корекційно-розвиткових занять для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

  4. Програми з корекційно-розвиткових занять для дітей із затримкою психічного розвитку

  5. Програми з корекційно-розвиткових занять для дітей з порушенням опорно-рухового апарату

  6. Програми з корекційно-розвиткових занять для дітей з розумовою відсталістю

 усі програми можна знайти за посиланням http://www.imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/korektsiyni-programi/

понедельник, 24 октября 2016 г.

Брошура для батьків про аутизм ЮНІСЕФ

Мультик про "особливих" дітей

Як на мене, тут дуже просто і доступно, на дитячому рівні, пояснюється як можна дружити і що такого особливого у кожному з нас. 

Якою має бути любов


Знедолена природою дитина не повинна знати,                                             що вона малоздібна, що в неї слабкий розум, слабкі сили. 
Виховання такої дитини повинно бути у сто разів 
ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим"


В.О. Сухомлинський


пятница, 16 сентября 2016 г.

Як зрозуміти іншого

Коли наступного разу Ваша дитина буде поводити себе незрозуміло,
згадайте, будь-ласка, про ці 4 кола:


1) найбільше - що я думаю
2) що я можу пояснити словами
3) що я кажу іншим людям
4) найменше коло - шо люди насправді розуміють




















п.с. З дорослими все точнісінько так само ;-)

Взято тут:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209347369614199&set=a.3074397291884.2143646.1022247055&type=3&theater

Хто ховається під вивіскою " низькофункціональний АУТИСТ"

Коротка замальовка з-середини. 

Низкофункциональный аутизм: рассказывает Идо Кедар


Предлагаю вашему вниманию речь, которую я произнес в 2015 году на конференции, посвященной проблемам аутизма
Я считаю, что пришло время взглянуть на тяжелый аутизм под новым углом. Многими до сих пор считается, что аутизм автоматически означает проблемы с восприятием речи и образным мышлением. Некоторые авторы искренне верят, что мы, аутисты, не можем распознавать эмоции, отличить одного родственника от другого, и не знаем, что хорошо, а что – плохо. Некоторые доходят в своих утверждениях даже до того, что аутист не отличит человека от неодушевленного предмета.
У нас  в Америке под решением проблемы аутизма до сих пор понимают муштру по карточкам названий предметов, глаголов и имен людей. Но в моем случае все эти задания были мне скучны, поскольку мой мозг – как и мозг многих других  невербальных аутистов — работал нормально.
И специалистам, и простым людям нужно прекратить смотреть на аутиста и считать, что странные движения, отсутствующее выражение лица, нехватка речи, проблемы с письмом, плохой самоконтроль – это свидетельства умственной отсталости. Это тот случай, когда внешность обманчива. Если бы я мог походить на обычного человека, я мгновенно бы изменил свое поведение. Но это мне не дано – я обычный только лишь внутри, но не снаружи.
Мой опыт отличается от того, что чувствуют люди с синдромом Аспергера. Причина тому тот факт, что синдром Аспергера отличатся от «обычного» аутизма, который есть у меня. Кстати говоря, меня удивляет, почему эти разные неврологические проблемы относят к одному диагнозу – это похоже на то, как если бы под одним названием объединили бы ВИЧ и грипп, на том лишь основании, что оба они – вирусы.
Аутизм для меня – это серьезная проблема. Многие мои мысленные команды не достигают моторной системы. Те, которые доходят до рук, часто искажаются. Может показаться, что я не понимаю, чего от меня хотят, но я просто не могу себя выразить так, как мне бы хотелось.
Что делает ситуацию еще хуже, так это моя чувствительность к слишком громким звукам и слишком ярким и пестрым изображениям. Чувство огорчения только лишь усиливается от того, что к тебе относятся как к неполноценному.
Когда я был маленьким, я посещал занятия по системе АБА. Не хочу никого обидеть, но для меня они были тяжелым испытанием. Во-первых, мне было просто скучно, потому что я уже знал все слова, которым меня пытались научить. Во-вторых, со мной сюсюкали и не воспринимали меня как равного или способного к обучению. Я часто раздражался, что только убеждал моих преподавателей в том, что с моим мышлением далеко не все в порядке.
Я начал заниматься по системе Флортайм слишком поздно, чтобы получить удовольствие от игрушек для малышей. В моем детстве было слишком мало физических упражнений – единственный снаряд, который был мне доступен, это качели. Однажды я катался на них так долго, что меня вырвало. Меня также учили основам арифметики, которая не выходила за пределы счета до десяти.
Получается, что все люди, которые пытались мне помочь, не могли этого сделать, потому что не понимали, что со мной происходит на самом деле, и чего именно я от них хочу. Отсутствие у меня речи автоматически рассматривалось как отсутствие интеллекта.
Если вспоминать критерий «функциональности» аутизма, то я, безусловно, отношусь к низкофункциональным людям с РАС – я не могу сойти за обычного человека, даже если приложу к этому все усилия.
Но сам критерий функциональности глубоко ошибочен, поскольку основывается на ложной посылке, что видимое внешнее поведение равносильно интеллекту. Как бы банально это не звучало, нужно отходить от того, чтобы относиться к людям по их внешнему виду. Специалистам по аутизму следует предполагать разум в каждом без исключения пациенте.
Мне помогла бабушка, которая дала мне доску с буквами, которую затем заменили клавиатура и планшет. Благодаря этим техническим новинкам, я смог закончить среднюю школу и готовлюсь к поступлению в колледж. Я учу испанский язык, занимаюсь физкультурой и беру уроки музыки. Все это помогает мне чувствовать себя лучше.
Я не хочу быть в оппозиции ни к кому из специалистов: я лишь прошу их относиться к невербальным пациентам с большей чуткостью и быть готовыми услышать своих пациентов. Родителей детей с РАС я призываю не отчаиваться: скорее всего, у вашего ребенка есть разум, просто ему очень мешает большое количество необузданных сил, которые ребёнок не может контролировать.
Общение – это благословение, а его отсутствие – проклятие. Старайтесь делиться с детьми с РАС надеждой на благословенное будущее.

Взято тут: http://www.corhelp.ru/narusheniya-i-pomoshh/nizkofunktsionalnyj-autizm-rasskazyvaet-ido-kedar/

среда, 7 сентября 2016 г.

ЗРАЗОК Календарно-тематичного планування для учнів із ЗПР та РВД

Зіерніть увагу на потрібні графи у Календарно-тематичному плануванні, осбливо важливими для діток, які навчаються за полегшеною програмою є колонки "Наочність" та "Корекційно-розвивальна робота".
Чудовий приклад такого планування подає журнал "Дефектолог" за травень 2016 року №5(113), де можна знайти орієнтовне календарно-тематичне планування уроків з української мови для дітей із затримкою психічного розвитку (у класах інтенсивної педагогічної корекції) 1-2 клас.

Індивідуальна програма розвитку



Індивідуальна програма розвитку є частиною Індивідуального навчального плану, який розробляють у школі для учнів на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.
Проста і корисна методичка про те, як має виглядати Індивідуальна програма розвитку.

Матеріал корисний для тих, хто працює з дітьми з особливими освітніми потребами, а саме з ЗПР та РВД.

https://drive.google.com/open?id=0Bw_Npg_EYA2KbHZsTmFxZWNlWlk


Корекційно-розвиткові програми дозволені МОН для дітей з ЗПР

На сайті Міністерства освіти і науки України у розділі Освіта осіб з особливими потребами з*явились корекційно-розвиткові програми для дітей із затримкою психічного розвитку, які можуть використовувати у своїй роботі психологи

http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/08/17/%D0%97%D0%9F%D0%A0/logvinova-korekcziya-rozvitku-0-4-kl.pdf


Навчальні програми для дітей з особливими потребами

На сайті Міністрества  освіти і науки України можна знайти найбільш повний перелік та зміст програм для дітей з особливими потребами

за посиланням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/osvita-osib-z-osoblivimi-potrebami/navchalni-programi.html



понедельник, 25 апреля 2016 г.

Вітаємо Вас на блозі присвяченому особливим дітям

Блог призначений найперше для усіх,
хто працює з дітками, які мають особливі потреби: 
вихователям, вчителям, психологам, керівникам шкіл та зачучам. 
Особливий розділ призначений для батьків. 
Запрошуємо усіх небайдужих!