четверг, 1 июня 2017 г.

Історії успіху: Три історії про обдарованих дітей, яких не зупиняють фізичні обмеження

Усі ці історії об’єднує те, що батьки вірять у своїх дітей і заохочують їх пробувати та досягати.
1. Шестирічний Томмі Морріссі з однією рукою перемагає в гольфі професіоналів

2. Семилітня Еморі Сіґал, всупереч невтішним прогнозам лікарів, займається балетом

3. Восьмилітня Софія Санчес із синдромом Дауна моделює та надихає інших через відео в соціальних мережах

четверг, 20 апреля 2017 г.

Батьківський Клуб: важливий напрямок роботи з батьками

Любі Батьки! 
Якщо Ви відчуваєте труднощі у вихованні дитини, маєте чимало запитань, шукаєте однодумців і вірите, що зміни потрібні, на зустрічі Батьківського Клубу Ви зможете знайти відповіді, розуміння і підтримку у дружньому колі батьків, психологів, вихователів, отримати консультацію логопеда та дізнатися чимало нового, а також - відпочити та відчути підтримку. 
Ось коротенько, як це було минулого четверга. 



   20 квітня 2017 року у приміщенні Психолого-медико-педагогічної консультації відбулась чергова зустріч Батьківського Клубу. Темою заходу були: ефективні методи зняття стресу. Прийоми релаксації для мам.
Батьківський Клуб розпочав свою роботу у жовтні 2016 року. Створений з метою підтримки батьків, які виховують дітей, що потребують підвищеної уваги. Важливу допомогу у роботі Батьківського Клубу надають практичні психологи навчальних закладів: Сосонської СЗШ І-ІІІ ст. Буздиган О.М., Некрасовської ЗОШ І-ІІІ ст. Мацюк Л.П., Малокрушлинецької СЗШ І-ІІІ ст. Мазурук Н.В.
      Відвідуючи зустрічі у ПМПК батьки відчувають радість спілкування, знаходять підтримку та розуміння, отримують корисну і важливу інформацію щодо розвитку їхніх дітей, діляться досвідом, отримують нові та результативні навички виховання.
         Під час зустрічі завідувач ПМПК Копчинська А.С. навчала матерів доступних методів зняття стресу,  консультант-практичний психолог ПМПК - Халевич Ю.О. демонструвала прийоми релексації, необхідні для формування гармонійних стосунків у сім'ї. Учасники отримували задоволення від релаксаційних вправ, спілкування, взаєморозуміння та підтримки.
    Особливим сюрпризом для учасників засідання Батьківського Клубу напередодні Дня матері, стали подяки матерям та подарунки для дітей. 
    ПМПК висловили щиру вдячність батькам, які знаходять час і беруть активну участь у роботі Батьківського Клубу.

Джерело: http://www.vinrda.gov.ua

Щоб взяти участь та отримати інформацію про наступну зустріч Батьківського Клубу, дзвоніть за телефоном: (0432) 53-05-78, (063)075-36-51, (098) 311-23-77

понедельник, 20 марта 2017 г.

Наш календар: 21 березня - Міжнародний день людини з синдромом Дауна

Цей день - особлива нагода сказати людям із синдромом Дауна, що ми про них пам*ятаємо, і нам вони небайдужі. "Діти сонця" - надзвичайно добрі та привітні, можуть досягти успіхів, проте потребують нашої допомоги. Приєднуймося до флешмобу!




взято тут http://zhyvyaktyvno.org

понедельник, 27 февраля 2017 г.

Притча про те, що робити, коли опинився на дні

Притча - проста історія з життя, яка через життєву буденність допоможе віднайти глибину. 

Якось осел фермера провалився в криницю. Поки фермер думав, що йому робити, тварина годинами видавала жалібні звуки. Нарешті фермер прийняв рішення, він зважив, що осел уже старий, та й криниця себе вичерпала. Тобто немає сенсу витрачати зусилля заради того, щоб витягати старого осла. І він попросив всіх своїх сусідів допомогти йому закопати криницю. Всі разом узялися за лопати і стали кидати землю вниз.
Осел відразу ж зрозумів, до чого йде справа і почав видавати страшний вереск. Через деякий час, на диво, він притих. Фермер вирішив перевірити й подивитися як там унизу. Він був дуже здивований від того, що він там побачив. Із кожним шматком землі, що падали на його спину, ослик робив щось неймовірне. Він струшувався й ставав поверх скинутої землі.
Поки сусіди фермера продовжували кидати землю в криницю, щораз тварина струшувалася й ставала поверх землі. Незабаром усі здивувались, тому що побачили, як ослик здійнявся наверх, перестрибнув через край криниці й помчав як очманілий!
У житті вам буде зустрічатися багато всякого бруду й щораз життя буде посилати вам все нову й нову порцію. Кожен раз, коли впаде чергова порція, струснися й піднімайся наверх, і тільки так ти зможеш вибратися з безодні.
Кожна з  проблем – це як камінь для переходу через струмок. Якщо не зупинятися й не здаватися, то можна вибратися з будь-якого найглибшої криниці.
Вище голову, бо ти можеш!

четверг, 23 февраля 2017 г.

Увага: тренінг для батьків та фахівців

Всеукраїнська асоціація "Національна асамблея людей з інвалідністю" в співпраці з "Асоціація захисту прав та допомоги людям з інвалідністю "Відкриті серця" проводять навчальний семінар-тренінг для батьків та фахівців "Я-особливий".
2 березня 2017р.за адресою м.Вінниця вул.Городецького10 в приміщенні центру "Обрій" з 10.00-14.00.
"Як зрозуміти ,про що нам "говорить" або "не так говорить"дитина? Мова - "лакмусовий папір" в розвитку дитини, який проявляє та акцентує особливості.Коли звертатися до фахівців? До кого саме "бігти",якщо в вашої дитини(або клієнта) є проблеми з мовою...Що робити,якщо фахівець Ви та звернулися до Вас?"
Про все це та про те,що можна та потрібно робити самостійно вам розповість Альона Скрипко -мама 2-х дітей, один з яких нечуючий хлопчик з аутизмом.Альона - психолог, корекційний педагог,логопед, керівник Київської МГО "Дельфін", член Всеукраїнської асоціації "Національна асамблея людей з інвалідністю в Україні".
Участь в тренінгу безкоштовна, кількість мість обмежена.
Номери телефонів для запису:
509-145
+380972302001 Наталія Олександрівна
+380964587923 Оксана

четверг, 16 февраля 2017 г.

Підтримуйте своїх дітей

Коротке відео про те, як можна слідувати ініціативі дітей, бути відважним, попри все. Нехай воно буде мотивацією не тільки для мам  ;-)



пятница, 27 января 2017 г.

Історія успіху: як його осягнути

І ще, ми тут говоримо про успіх. Як стати успішним? Дуже просто. Коротка характеристика у відео. 


Історія успіху: зробити хобі справою свого життя

Дуже люблю пекти, працювати з тістом, бо це заспокоює. Аромат випічки, кориця, ваніль, тепло - у цьому є щось родинне. Ділитися і пригощати, хіба це не приємно? Готувати для інших.
Дехто напевно в юності марить університетами, а мені (поряд із психологією) хотілося мати власну кафешку, де смачна кава і тепла випічка. Почавши від мрій, доклавши чимало праці, можна осягнути успіху як ця мила дівчина.


четверг, 26 января 2017 г.

Мандрівки з друзями

Цей відважний хлопчина мандрував найцікавішими містами світу у звичайному наплічнику. Бо у нього є друзі.   Лише дрібка доброти здатна змінити чиєсь життя.

Історія успіху: щаслива сім`я

Коли вперше побачила ці усміхнені обличчя, то спочатку звернула увагу, які ж вони щасливі. Іноді треба лише трохи відваги, щоб осягнути щастя. 


Подружжя Ореста і Марічки абсолютно звичайне. Двоє діток, сімейні клопоти, брак часу. Чоловік, буває, затримується на роботі, дружина в декреті шукає, як реалізувати творчість удома.
Про таких людей, як Орест, кажуть, що їх є “всюди і багато”. Попри невисокий ріст (у чоловіка 1,30 м) він надзвичайно товариський і веде активний спосіб життя. Його дружина досі згадує, як уперше зустріла майбутнього чоловіка в львівському соборі св. Юра, де, цитую: “На нього налетіла зграя дівчат з вигуками: «О, Орест! Орест!» Він там автографи словесні роздавав…” Але Марічка не ревнує, просто загадково усміхається. (…)
МАРІЧКА: Зараз я не помічаю, що ми якась неординарна сім’я. Хіба що деколи на вулиці ловимо погляди – чи то захоплення, чи то здивування. Я особисто ніколи не звертала уваги на те, що Орест не такий, як усі. Просто брала його за руку і гуляла з ним. Так, я можу бути деколи відважнішою й ініціативнішою. Пригадую, це я перший раз цьмокнула Ореста (сміється). (…)
ОРЕСТ: Марічці я довіряв, а от знайомство з її родичами було для мене певним викликом. Бо мій ріст такий, який є. І я не так хвилювався, що це знайомство буде викликом для мене, як навпаки – я стану викликом для когось.
Ще коли ми зустрічалися, я дуже хотів познайомитися з мамою Марічки і подивитися, якою буде зворотна реакція. Я, як і Марічка, виріс у селі і знаю сільську ментальність, яка трохи інша, ніж у місті. Бо тут ти собі ходиш, ніхто тебе не знає. Хтось може якось подивитися, а хтось не зверне уваги.
У селі все по-іншому. Особливо коли приїжджає якийсь “кавалєр до дівки” (сміються). Але я люблю виклики і вірю, що поки людина їх має – вона розвивається. Познайомився я з мамою, з сестрами – нічого не сталося. (...)
Мені допомагає те, що я практикую християнський спосіб життя – ходжу до церкви, читаю Євангеліє і знаю, що я є унікальний. І маю це використати!
Фрагменти з матеріалу Marichka Chygin "Ми любимо виклики!", КАНА №2, лютий 2017.
Фото і стаття взяті тут  https://www.facebook.com/zhurnal.Kana/photos/a.236711929792383.58599.236552619808314/974846965978872/?type=3&theater 

вторник, 24 января 2017 г.

Розширяємо горизонти: як мандрувати світом на візочку

Для відважних. Досить практична стаття, як не пропасти у такому складному світі, а з іншого боку - можливості є усюди, важливо їх побачити. Сподіваємося, що в Україні мандри на візочку стануть більш доступними уже скоро. 

Подготовка любого путешествия – дело хлопотное, тем более, если ты на коляске. Здесь у тебя есть две опции: либо ехать, либо нет. Наш совет: конечно же, ехать! Но постарайся продумать свою поездку в деталях, и будь готов(-а) ко всему. Если у тебя отличная компания, удобные билеты и чёткий план, то шансы, что путешествие окажется удачным, очень велики. Молодая писательница Ксения Шталенкова, которая к своим 23 годам уже успела не только прокатиться по Европе, но и сгонять в США и Мексику, делится лайфхаками по путешествиям для тех, кто передвигается на инвалидной коляске.
Трезво оценивай ситуацию
Если ты передвигаешься на коляске и собираешься в путешествие, то в первую очередь тебе нужно максимально объективно оценить силы, причём не только свои, но и тех ребят, с которыми ты отправляешься в дорогу.
Идеальных условий не бывает нигде: даже в самом роскошном пятизвёздочном отеле, уверяющем в предоставлении всех благ цивилизации, тебя может подстерегать какая-нибудь досадная мелочь, действующая на нервы. Чтобы вдруг не обнаружить, что весь отпуск придётся умываться в тазике, потому что на вкус садиста-дизайнера ванную комнату в твоём номере непременно нужно было уставить травмоопасными шкафчиками, преграждающими путь к раковине и прочим увеселениям, лучше заранее позаботиться о том, куда ты едешь и где планируешь остановиться. Если ты точно знаешь, что тебе не справиться со ступеньками (даже если тебе обещают, что их всего одна, да и всегда на месте будет кто-нибудь, готовый прийти на помощь) или не протиснуться в узкую дверь, то лучше не рисковать и поискать тот вариант, который будет наиболее комфортным.
Убедись, что специальный номер – это действительно специальный номер, а не просто формальность: уточни у администраторов наличие пандусов и лифтов в здании, ширину дверных проходов не только на входе в номер, но и в ванную комнату, а также есть ли в ней специальное оборудование, установлена там ванна или душ. Попроси прислать фотки.
Убедись, что ты сможешь без проблем выйти на улицу. Как-то раз мы с родителями поехали в Болгарию, где, по обещаниям туроператоров, море было всего в 50 метрах от нашей гостиницы. Так в общем-то и было, но только – по вертикали. Да ещё и с головокружительной лестницей. Мы нашли кружной путь, на который приходилось тратить кучу времени. Но нормальные герои всегда идут в обход!
Часто, чтобы найти вход, оборудованный для коляски, здание действительно нужно обойти. Поэтому держи глаза широко открытыми и ориентируйся по указателям или сверяйся с местными. Второй/запасной/чёрный/аварийный вход должен быть, по крайней мере, по правилам пожарной безопасности. В большинстве зданий в несколько этажей есть и потайной грузовой лифт. Например, в музеях тебя вполне могут прокатить вместе с экспонатами (даже в минском Дворце искусств есть лифт!). Очень многие объекты на самом деле доступны, но стратегические ходы иногда нужно рассекречивать. Если только это не бывшее бомбоубежище.



пятница, 13 января 2017 г.

Історія успіху: вчимося любити

Хочу ввести нову рубрику, Історія успіху людини з особливими потребами. 
Читаючи історію цього хлопчика, неможливо залишитись байдужим до його страждань. Водночас неможливо не відчути його шаленої любові до життя. Відваги! 

* * *
Инвалидная коляска. Американская инвалидная коляска. У меня в руке – джойстик управления. Послушная машина перемещает мое обездвиженное тело по улице небольшого американского городка.
Я переезжаю на красный свет. Это и не удивительно. Я перехожу первую в моей жизни улицу. Коляска еще не совсем послушна приказам моей парализованной руки.
Машины стоят.
Из машины, стоящей в левом крайнем ряду, высовывается радостный водитель, машет рукой и кричит что-то ободряющее.
Подходит полицейский. По моему ошалелому виду он догадывается, почему я нарушил правила.
– У вас все в порядке?
– Да.
– Вы поступили очень правильно, когда решили выйти на улицу. Удачи вам!